"НА ВАГУ ЗОЛОТА" « В наш час – пору сучасних технологій, професія токаря, без перебільшень – на вагу золота, - говорить головний механік ДП Летичівський лісгосп» В.В.Войтина. – На такому підприємстві, як у нас, з чисельним автопарком – без токарного цеху ніяк».Віталій Вячеславовичохарактеризував роботу цеху, дав оцінку безпосередньому керівнику підрозділу – начальнику ремонтно-механічної майстерні П.Д.Паламарчуку. Саме Петро Дмитрович був відповідальним за нещодавній ремонт у токарному. «Дістав» для цеху все необхідне, слідкував за ходом робіт, (хоча робили ремонт своїми силами, руками майстровитих працівників господарства). Приміщення оштукатурено, навпроти верстатів – нова плитка, вікна й двері – пластикові, підлога теж нова. Світильники, куточок з техніки безпеки, дерев’яні підставки – все знайшло своє місце, адже працювати за п’ятьма верстатами має бути не лише зручно, а й безпечно. А техніці безпеки на виробництві приділяється максимум уваги.«Саме п’ять верстатів у цеху: три токарних, фрезерний та свердлильний. До недавнього часу працював за ними попередній токар, з виходом на пенсію – звільнився і деякий час на підприємстві не було токаря, - ділився враженнями Петро Дмитрович. – А без такого фахівця важко, ніяк. Автомобілі з кранами-маніпуляторами найчастіше потребують ремонту. Вали, втулки, болти, гайки… Що розточити, де нарізати різьбу –не шукати ж на інших підприємствах…»Другий рік «господарює» за верстатами новий токар. Новий, але з чималим досвідом. Моторний Григорій Васильович проживає у Вербці, раніше працював на ремонтно-експлуатаційній дільниці. Свою професію любить, але ніж говорити за себе, вважає, нехай інші скажуть, бо ж працює недавно. Тож і Віталій Вячеславович, і Петро Дмитрович, як і дружній колектив шоферів в один голос характеризують токаря, як сумлінного, відповідального працівника, фахівця своєї справи. Григорію Васильовичу приємно повертатися після відпустки в оновлений цех. І двічі приємно працювати у колективі лісівників.