НОВІ ВИПРОБУВАННЯ ДОДАВАЛИ СИЛ
Змінюються часи, змінюються цінності. Невеличкий Летичів за якихось два десятки років не впізнати. Ще не так давно в усіх його куточках вирувало життя: «Термопласт», «Кераміка», завод продтоварів, цегельні заводи… Від окремих підприємств залишилися лише друзки, якщо й деяких залишилися приміщення, то для зовсім іншого роду діяльності. У колись виробничих цехах п’ють каву й танцюють.
Але є у нашому містечку й дещо незмінне. Це – ДП «Летичівське лісове господарство». Тут, як і 20 років назад – постійний рух, вирує життя, і як завжди, гамірно від грюкоту, торохтіння двигунів… І коли про «обсяги виробництва» маслозаводу, консервного чи агробуду говорить саме сьогодення, то лісове господарство – на противагу таким – твердо стоїть на ногах, маючи солідний досвід. Звичайно, в наш непростий час – малоефективних реформ, нещадного обкладання податками, а минуло річ - ще й викликаною пандемією, не легко було втриматися й лісівникам у сідлі. Але щоразу нові труднощі, нові випробування додавали сил.
Летичівське лісове господарство – це перш за все потужний, сильний колектив. Завдяки знанням, сумлінню, досвіду і що найголовніше – працьовитим рукам – лісівники виконують свої зобов’язання перед державою. На підприємство розраховують, на нього спираються. Перелік добрих справ чималий, але назвемо основні. Державне підприємство «Летичівське лісове господарство» за 2020 рік сплатило платежів до бюджетів всіх рівнів в загальній сумі 22 263тис.грн., єдиного соціального внеску сплачено 7 587 тис.грн.
У лісівників – одна з кращих заробітних плат на Летичівщині. Середньомісячна за минулий рік –13.712грн. Виплачуються премії до ювілеїв, до державних свят,за трудове суперництво і змагання, різні допомоги. Лісівники зізнаються, що їм таки поталанило, бо працюють, хоч і важко, але дома, не гнуть спини на чужині, і заробітки не гірші, ніж, скажімо у сусідній Польщі.
І якщо ми почали з порівнянь, то варто вказати й на таке. За кілька десятиріч у Летичеві кільканадцять разів змінювалася влада, а відтак - керівники підприємств. Незмінним майже три десятки років залишався керівник лісгоспу – В.М.Сивун. Минулого року керівник змінився, але …якщо за паперами, то лише ініціали стали іншими, прізвище залишилося незмінним. Ігор Васильович, син відомого усім Василя Михайловича продовжив 400-річну династію Сивунів-лісівників. Пропонуємо з ним інтерв’ю.
1. Ігоре Васильовичу, минулий рік видався важким для держави через економічний спад, викликаний коронавірусом. Як очолюване вами підприємство долало труднощі?
Дійсно, 2020рік – був чи не найтяжчим за всі роки незалежності. Карантинні обмеження зачепили всі галузі і лісова не виняток. Проте, лісівники – працівники не кабінетні (в більшості своїй працювали у звичному режимі, не без того – трохи перехворіли, але всі залишилися в строю) і, оглядаючись в рік, що минув, вдячні Богу й за нього. Ми спрацювали на відмінно, бо вдалося не лише виконати, а й перевиконати план усіх лісогосподарських робіт.( Можливо не скромно відразу хвалитися на фоні усіляких негараздів і проблем, але це заслуга, найперше і найголовніше, всього нашого трудового колективу).
На підприємстві за всіма видами лісогосподарських робіт виконані всі заплановані об’єми. Рубки догляду в молодняках виконано на 135% від запланованих об’ємів, на рубках проміжного користування лісом за 2020 рік було заготовлено понад 25 тис. метрів кубічних ліквідної деревини, а це 125% від запланованого. Рубками догляду і оздоровлення лісів пройдено 1520га. насаджень.
Лісівники не допустили жодної ні великої, ні малої пожежі у лісі. Звісно, обминуло лихо, але до нього намагаються бути готовими, як пожежники, так і лісівники. Навчання, що постійно проводяться у господарстві, говорять про готовність протидіяти вогню в повному обсязі і в будь-який час.
На початку 2020 року на підприємстві були сформовані нічні рейдові бригади лісової охорони для посилення охорони лісів від самовільних рубок і браконьєрів. І це дало результат. Під час рейдів зафіксовано випадки незаконної рубки та випадки крадіжки лісо- продукції. Наразі справи перебувають на розгляді в національній поліції.
1. Скільки лісу посадили торік?
В державному лісовому фонді у 2020році було проведено якісне відтворення лісу на площі 60 гектарів при запланованих 48 (з них осіння посадка – 11гектарів). Доцільно назвати ще кілька цифр. За останні 10років відтворено лісу на площі 709,6 гектарів, плюс – 180гектарів - лісорозведення (на площах непридатних для ведення сільськогосподарського виробництва). Усього – 889,6 гектарів. Десятилітні ж площі зрубів не перевищують 709гектарів. Отже, висаджуємо лісу значно більше, ніж рубаємо.
І садимо своє, бо кожне з 4-х лісництв підприємства має свої лісові розсадники та забезпечує себе сіянцями та саджанцями, що забезпечують необхідність посадкового матеріалу повністю.
За 2020рік на розсадниках підприємства було вирощено понад 430 тисяч саджанців цінних листяних та хвойних порід. Щороку працівниками лісового господарства заготовлюється насіння лісових порід. За минулий рік заготовлено 6300 кг. насіння різних порід. З них – 6000 кг. – це 95% від загального обсягу – жолудя дуба звичайного, яка є основною лісоутворюючою породою в лісах господарства.
З початку 2020 року в державному лісовому фонді догляд за культурами проведено на площі 550гектарів, захисного лісорозведення –на площі 18 гектарів, що є 106% від запланованого об’єму. Добрим помічником у проведенні доглядів за лісовими культурами став придбаний у кінці 2019 році мульчер «Kanzas». Завдяки йому збільшено обсяги догляду за лісовими культурами на 20%.
2. У зв’язку з всиханням хвойних порід та ясеня через пониження рівня грунтових вод, хвороби і шкідники, як швидко переорієнтовуєтеся на більш стійкі культури?
У відповідності до кліматичних умов у нашому районі, створюємо більш стійкі мішані культури. Головною породою був і залишається дуб звичайний. До нього вводиться модрина європейська та сосна звичайна. Так, сосна. Вона у нас росте, не всюди але досить поширена і їй вологи вистачає. Найбільший її ворог – шкідники, зокрема короїди. З короїдом успішно боремося, шляхом проведення заходів з поліпшення санітарного стану насаджень. Ясену ж вологи критично бракує, а тому він масово вражається хворобами та шкідниками, що призводить до його масового всихання та відпаду.
Вводимо в насадження також породи інтродуценти – це чужорідні види, що не мають своїх природніх ареалів поширення на нашій території. До них відносимо модрину, дуб червоний, акацію, дугласію. Ці породи добре прижилися у наших лісах, призвичаїлися й лісівники до них, й подекуди з деяких видів вже збирають насіння.
4.Ліси Летичівщини та Деражнянщини. Що собою являють?
Площа лісового фонду підприємства становить 15095 га. Основні насадження – це твердолистяні, з основною породою – дуб звичайний. Але й насаджень сосни звичайної у нас досить. Загальний запас деревостанів підприємства складає 3107, 05 тисяч кубометрів. З них стиглих і перестійних – 15,6% від загального запасу.
Ліс – це природній ресурс, який відновлюється з роками. Але ми створюємо такі насадження, що є більш економічно вигідними і цінними.
За усі роки незалежності на адресу лісівників сипляться докори, що ми нещадно вирубуємо ліс. Звісно, рубаємо те, що набуло віку стиглості. Але садимо все ж таки більше. І ліс росте! І якщо й надалі правильно вестиметься лісове господарство, не перерубуватиметься річний приріст – і нам буде що рубати, і нашим онукам й правнукам. Справжні лісівники лише зацікавлені в тому, щоб ліси примножувалися.
5. За попереднього директора В.М.Сивуна активно розпочалося відродження переробки деревини. Розкажіть, що вже вдалося зробити і як триває оновлення виробництва?
Так, дійсно переробка деревини на підприємстві є однією з найбільших в області серед державних лісогосподарських підприємств, більші обсяги переробки мають тільки підприємства що знаходяться на півночі області які мають більшу лісистість, а відповідно і потужнішу сировинну базу, порівнюючи з нами.
На даний час на підприємстві діє Летичівська дільниця переробки деревини та Деражнянський пункт переробки деревини. У 2020 році всього пущено в переробку 6119 м³ круглих лісоматеріалів, а саме: соснових - 3619м³; дубових - 2085м³; ясеневих - 212 м³; твердолистяних (окрім дуба і ясена) - 86м³; березових - 33м³; вільхових - 2м³; інших м′яколистяних - 82м³, таких результатів вдалося досягти завдяки придбаними раніше стрічковим лісопильним рамам MEBOR– 1100, та Wood-MizerLT-70.
Слід відмітити, що основну масу лісоматеріалів круглих які заготовлюються на рубках підприємство реалізовує на аукціонних торгах через «Прозоро», а лісоматеріали які переробляються на дільницях це в основному сухостійна та малоцінна деревина яка не користується попитом у споживачів та населення.
До продукції яку випускає підприємство відноситься: обрізні та не обрізні пиломатеріали: брус, дошка, рейка; заготовки, різних розмірів та якості. Дана продукція лісопиляння реалізовується як на внутрішній ринок так і за кордон, частину виготовленоїпилопродукції споживає соціальна сфера та населення.
У 2020 році вартість випущеної готової продукції переробки становила 12806,50 тис. грн., які суттєво поповнили бюджет підприємства.
А що стосується іноземних контрагентів, то країнами.ю з якими співпрацює наше підприємство є: Китай, Єгипет, Туреччина та Польща.
6. Вагомим доважком у касу підприємства є тріска паливна, продукція побічногокористування.
Тріски минуло річ не виробляли і це є нашим великим мінусом. Проте реалізацію не деревної продукції лісу виконали на 140% від запланованого обсягу, що становить 667 тис.грн. Це – зокрема, вирощування декоративного посадкового матеріалу, тваринництво, вирощування і продаж зернових, яблук, продаж новорічних ялинок та сосон. Дохід від реалізації вищеперерахованого – це великий плюс для підприємства, це - додаткові надходження, це – додаткові робочі місця.
7. Ліс – домівка звірів та птахів. Що робиться для їх збереження і примноження?
Згідно обліку мисливської дичини, на 2020 рік ми мали наступні результати: кабан – 16особин, козуля – 73 особини, заєць –107 особин. Ліміт добування на мисливський сезон 2020 року: кабани – 4, козулі – 5, зайці – 20.
Щороку на підприємстві доводиться план по заготівлі кормів для дичини. На цю зиму заготовили більше 800 штук кормових віників, близько 5 тонн сіна, зернових відходів – більше 5 тонн, солі маємо про запас більше 100кг. І до підгодівлі лісових звірів та птахів, і до рейдування у вихідні дні та вночі ставлення особливе, з відповідальністю. До таких акцій, як до прикладу «Нагодуй птахів взимку» ставлення теж добросовісне. З непідробним бажанням виготовляють годівнички, шпаківні, розвозять їх по учбових закладах, розвішують разом зі школярами на деревах. Колектив ДП «Летичівський лісгосп» відносно молодий, батьки мають дітей школярів, тому й не дивно чому до таких акцій не потрібно примушувати.
У Бохнянському вольєрі лісівники доглядають за дикими кабанами. З метою розведення і відпуску у дику природу. Однак, ще дуже багато необхідно зробити.
8.Пріоритетом лісівників області є створення зон відпочинку для населення. Чим може похвалитися Летичівський лісгосп?
У кожному лісництві створено таку зону, так званий рекреаційний пункт. У них вкладено, можливо, за чиїмось мірками не так багато коштів алебагато людської душі і праці. Два рекреаційні пункти з них знаходяться на трасі державного значеня– в межах Головчинецькогота Бохнянського лісництв. І не лише у вихідні тут людно та гамірно. З великим задоволенням зупиняються тут проїжджі відпочити. Заради цього лісівники обладнали такі зони всім необхідним: лавками, столами (під накриттям, щоб заховатися від палючого сонця чи негоди), продумані місця для смаження шашликів, дитячі майданчики, інформаційні стенди, ящики для сміття, вбиральні. Козачанський куточок відпочинку облюбували молодята. Весільні пари за будь-якої пори року намагаються потрапити саме туди на фотосесію. Витвори із дерева одного дивака (Але це інша тема, варта уваги, завітайте, не пошкодуєте).
Принагідно, одне побажання: цінували б це відпочиваючі. Сторожа у зони відпочинку не приставиш, є нам що сторожувати. Одні залишають місця відпочинку по-людськи, іншим дай нашкодити, щось поцупити… Надія – лише на людську совість.