У Летичівському ліцеї №1 стартував тиждень під назвою «Мелодія доброти і толерантності». Кожен день розписаний, під своєрідною назвою. І цікавим обіцяє бути не лише вишуканими заголовками, а й добрими справами. Кожен клас в загальному і кожен школяр зокрема щодень робитиме добру справу: хто допомагатиме пристарілим, хто безпритульним тваринам, хто прибиратиме територію і т.ін.
У Всесвітній день доброти (з якого і стартував тиждень) під символічною назвою «Твори добро, bro» на шкільному подвір’ї було гамірно і весело. Настрою додали добрі гості – лісівники ДП «Летичівського лісгоспу». Завітали до школярів не з порожніми руками, а як завжди, з вирощеними своїми руками саджанцями. Цього разу це були декоративні ялівець скельний та верескова туя. Ялівець і туя вирощені на плантаціях Бохнянського лісництва. До цього часу більше 40 деревець ялівцю та до двох десятків туї тішили очі лісівникам, тепер –милуватимуть зір і школярам, і їх батькам, і жителям Летичева. Висаджені у шкільному дворі, перед входом в освітній заклад, відкритий очам всім перехожим.
Педагог-організатор, шкільний психолог, соціальний педагог, вчитель фізики та астрономії, учителі фізкультури, учні 8-11 класів на чолі з директором В.І.Боднар з одного боку та провідний інженер лісових культур, інженер лісового господарства, інженер охорони захисту лісу, мисливствознавець з другого не просто приймали участь у загальношкільній акції «Посади дерево на шкільному подвір’ї», не заради «галочки». Педагоги дбають про озеленення, як шкільної території, так і свого краю, тому завжди товаришують з лісівниками, а працівники лісгоспу усіляко підтримують добрі наміри. Допомагають фізично у садінні дерев, надають спонсорську підмогу. (Не для бухгалтерського звіту, але, як зізналася директор Валентина Іванівна закупити такий ялівець – 350гр. за одиницю – вони не в змозі. І це неабияка допомога). Тому педагогічний колектив дуже вдячний лісгоспу за підтримку.
Головний лісничий О.В.Штойко у спілкуванні з педагогами стверджував, що головним у таких акціях є не спонсорська допомога. А саме спільна праця, яка єднає. І лісівники, і педагоги не могли не погодитися й у тому, що такі спільні акції впливають і на подальший життєвий шлях школярів. Хто зна скільки їх оберуть по закінченні освітнього закладу професію лісівника. Про те, що серед теперішніх учнів є майбутні лісівники мріють, як з одного, так і з другого боку. Інженерно-технічні працівники ДП «Летичівського лісгоспу» - в більшості своїй – випускники загально-освітніх закладів Летичева, лісоруби, водії лісовозів – теж колишні учні Летичівських шкіл.
Олександр Васильович садив ялівець разом із своїм колишнім класним керівником Н.Г.Кліпановською. Надія Григорівна кілька десятків років назад не думала, що її вихованець стане головним лісничим. Є їм про що поговорити… А заступник директора з виховної роботи Ж.О.Рогач й гадки не мала, що її однокласник І.В.Сивун стане директором великого підприємства…
Садити деревця було легко і весело, бо атмосфера була дружньою. Не були на заваді й обмеження , викликані необхідністю недопущення поширенню корона вірусу. Було що пригадати, над чим пожартувати, про що помріяти. Маски цього дня були у всіх, а от яскраві зелені стрічки на грудях – лише в учасників акції. Виокремлював їх і гарний настрій.
Школярі на прощання отримали від лісівників завдання – саджанці поливати. Щоб набралися на зиму вологи, щоб набралися сил.