З ТАКИМИ Й ПРАЦЮЄТЬСЯ КРАЩЕ«З добросовісними, відповідальними, всім відомо, працювати краще, у нашій же справі – працюється, насамперед, краще з тими, хто визначився у своєму виборі, хто професійно обравдля себе садити й вирощувати ліс, - розмірковував лісничий Вовковинецького лісництва ДП «Летичівський лісгосп» Володимир Вікторович Бортняк. У Вовковинецькому лісництві – 9лісників. Вимоги до всіх однакові, як і ставлення, і все ж… Опирається лісничий на більш досвідчених. Один з них – ювіляр.31березня зі славним 50-літтям вітали Миколу Григоровича Волощука. Для самого ювіляра березень чи не найулюбленіший місяць, не лише через його день народження. У цю пору пробуджуєтьсяприрода, розквітають перші квіти, прилітають птахи, оживає ліс… Ліс для нього – то усе. Бо народився і виріс біля самісінького лісу, проживає й нині і кращого місця не шукав ніколи, бо вважає що кращого не буває. Його село Макарів -то його мала і велика батьківщина, земля його батьків. А ще березень є визначним у його долі. 22березня 2002рокуМикола Григорович прийшов працювати у лісництво. Закінчивши Вінницький коледж, набувши лісотехнічних знань, швидко освоївся професійно. «Хтось насадив ліс для нас, тепер ми маємо посадити для когось, не важливо для кого саме, дітей, онуків. І своїх, і чужих нехай милує зір, забезпечує ягодами, грибами, деревиною», - такими простими, але надто людськими є його прописні істини.За майже 20 років лісового стажу скільки лісу можна посадити?Відразу й не відповісти. Багато. Якщо ж порахувати, то виходить, що Микола Волощук посадив до 40 га лісу. Нещодавні дубочки – маленького росту, кількарічні – в ріст, котрим до двадцяти років – ген-ген – не дістати… Ростуть його насадження і дубів, і сосон. Повиростали й діти.Має два сини, трудящі, як і він. Підростає перша онучка. Вам, Миколо Григоровичу, довгих років у доброму здоров’ї саджати ліс, допомагати дітям, радіти онукам.