Знову осінь зодягнула в барвисті одежі дерева, застелила золотавим листям навкруги… Проте поряд з гарними митями, які скрашує ця напрочуд гарна пора, мають місце і сумні.
Скорботним для працівників ДП «Летичівське лісове господарство» виявився день 20 жовтня. Не дивлячись на те, що день був недільним, вихідним, лісівники, очолювані директором підприємства, дружно зібралися, щоб провести в останню дорогу колегу, сумлінного колишнього працівника господарства Серветника Миколу Васильовича.
Серветник М.В. в ДП «Летичівське лісове господарство» працював з жовтня 1989року. Починав з посади диспетчера автоколони. Незабаром був переведений завідуючим ремонтно-механічною майстернею держлісгоспу. Знову в жовтні, вже 1993 року був обраний головою профкому Летичівського держлісгоспу. Саме на цій посаді проявилися найкращі його риси характеру. Микола Васильович у спогадах колег і друзів залишиться людиною доброї душі і привітної вдачі.
Працелюбивий, дисциплінований, добросовісно відносився до своїх службових обов’язків, був людиною мудрою, чуйною, за це мав шану і повагу у колективі.
Був хорошим організатором і наставником молоді. Організована ним спортивна команда неодноразово займала призові місця на спортивних змаганнях серед лісгоспів. Колектив художньої самодіяльності повертався з конкурсів теж з перемогами. Основним завданням голови профкому було – турбота про працівників лісгоспу. Їх здоровий спосіб життя, гарне дозвілля. Микола Васильович добре знав кожного проблеми, турбувався кому про матеріальну допомогу, кому про санаторне лікування, підтримку лісівники знаходили завжди.
Василь Михайлович Сивун щоб і хотів щось пригадати недобре за довгий час роботи разом, не зміг, бо такого й не було. Скільки проблем довелося подолати разом, скільки неприємностей перебороти, а Серветник залишався покладистим, добросовісним, щирим і відкритим. Розумів не те, що з пів слова, погляду.
М.В.Серветник пропрацював у лісгоспі аж до виходу на пенсію. Кілька років й пенсіонером – завідуючим складом.
Разом з рідними, друзями колеги-лісівники пом’янулиМ.В.Серветника добрим словом, надали родині матеріальну допомогу, підтримали в організації похорону.