Наша родина проживає у Летичеві неподалік місця розташування ДП «Летичівський лісгосп». Стосовно ділових якостей його директора В.М.Сивуна нікого з мешканців нашого містечка не здивуєш, для нас це не новина. Справжній господар. Дуже не вистачає його принципових, людських рис теперішнім керівникам.
Якщо за лісництво у селищі має бути краще оформленим лише святий храм, то так воно і є. Вхід у адмінприміщення лісництва – офіційно-стриманий: ошатні туї, рівненько пострижені кущі самшиту літом і взимку своєю зеленню тішать око. По обидва боки контори і за нею – яблуневий сад. Дбайливо доглянутий, з по-господарськи свіжо підбіленими стовбурами дерев, бордюр…Таке незвичне поєднання офіційно-державницького з домашнім створює атмосферу затишку. Недарма тут оселилися лісові білки і з усього видно – добре почуваються на яблунях, не лякаються і людей.
Затишно й у приміщенні. Працівники лісгоспу до того затишку звикли, не помічають, а от ті, хто час від часу працює на виборчих дільницях, дуже цінують гостинність і тепло даного підприємства. (В актовому залі лісгоспу більше 20 років знаходить своє розташування виборча дільниця 191 виборчого округу). Воно створює певні незручності для організації, але В.М.Сивун ніколи не став в позу і не зайняв позиції «моя хата з краю», навпаки – завжди назустріч суспільним потребам. От і цього разу Василь Михайлович розпорядився опалювати приміщення заради тепла в актовому залі. «У нас цілісінький день працюватимуть люди, тому й потрібно, щоб було по-людськи».
Чого гріха таїти, на інших дільницях добре намерзлися і працівники виборчих перегонів, і виборці. А от на дільницю, що в лісгоспі завжди охоче йдуть працювати під час виборів.
Господарність, українську гостинність відмітили і представники ОБСЄ, які були присутніми під час голосування. Спостерігачі від Бюро демократичних інститутів і прав людини організації з безпеки та співробітництва в Європі Вінтерс Джон Майкл (Америка) та ДегенЛоїсАлексіс (Швейцарія) задоволені були ходом голосування в Україні, зокрема на окремих дільницях, які встигли відвідати на Хмельниччині. Незначні порушення не могли зробити «погоди», голосування проходило спокійно, демократично. Спостерігачі поспілкувалися з працівниками дільниці, відмітили затишок і тепло, організованість роботи. Вражені були й гостинністю.(Християни західного обряду в цей день святкували Христове Воскресіння, тому під час коротких перерв могли скуштувати святкової паски і до паски). Пригостили і західних гостей.
«У нас у Швейцарії дуже привітні і гостинні люди, проте, все, що могли б запропонувати гостям це – маленьке горнятко кави, а у вас тут розкішний стіл, – дивувався Алексіс. – Українці – хазяйновиті, щедрі…образливо, але дуже бідні». Спілкувалися через перекладача. Запрошували на наступні вибори, осінні.